Учительський день

2019-10-04

День вчителя - перше і найголовніше свято жовтня! День наших наставників, людей, які всі свої сили віддають для того, щоб наступне покоління було якомога розвинутішим, кращим, ніж попереднє. Кожен із нас, певно, хоч раз мріяв на хвилинку побути на місці педагога, того, хто завжди наповнює твоє життя новими і новими фактами. І ось саме на День вчителя в нашій школі учням старших класів надалася така можливість.

Цілий тиждень голови комісій Шкільного Парламенту вибирали найкращих і найдостойніших учнів для викладання навчальних дисциплін. Це був дуже відповідальний крок для кожного, адже для того, щоб впевнено та сміливо зайти в клас, потрібно мати безліч якостей, які притаманні вчителям.

3 жовтня наша школа, немов за помахом чарівної палички, перетворилася на місце, де дітей вчать не вчителі, а учні. За великі вчительські столи сіли учні 9, 10 та 11 класів.

З самого ранку учительську заповнювали щасливі новоспечені вчителі. Історики, філологи, біологи, фізики, хіміки, математики, інформатики – всі усміхнені і вже не можуть дочекатись, коли зайдуть в клас і розпочнуть урок. Хтось фотографується, метушиться, повторює конспект, хтось став класним керівником і зараз знайомиться з новим класом, проводить інструктаж. І ось, настала 8:30, продзвенів дзвінок і учительська опустіла. Всі метушливо поспішали до потрібних класів проводити перший в житті свій власний урок.

Після першого уроку всі знову збираються в учительській, діляться враженнями, беруть нові книги, конспекти, матеріали. Кожної перерви новоспечені вчителі чергували на коридорах, вгамовуючи шибеників і хуліганів. Так минав урок за уроком.

Та під кінець посмішки згасли, замість іскри цікавості з’явилася втома, а такі легкі конспекти стали таким важким тягарем. М’який вчительський стілець перетворився на справжнє спасіння для втомлених ніг. А від болю в горлі могла врятувати тільки гаряча кава.

Після уроків знесилені учні-вчителі ділилися враженнями. Стіни учительської вислуховували скарги на біль в горлі та ногах, на неслухняних учнів і просто шибеників, які вирішили, що сьогодні їм все можна. День тому вони сиділи за партами і дивилися на вчителя зі своїх звичних учнівських крісел, а зараз стоять на його місці і ніяковіють під поглядами ще таких маленьких, повних цікавості обличь. Можна сказати, вівці приміряли шкуру пастуха. В такі моменти, розумієш, що життя вчителя - це не тільки букети квітів на свята, а й втома і купа зошитів, що потрібно перевіряти до пізньої ночі.

Постійний гамір виснажив всіх. Знесилені, видавивши останні посмішки для загального фото, юні вчителі не розійшлися по домівках, а взяли участь у святковому квесті для учителів «Нова українська школа». Тут їм також довелося виконати роль вчителя. Але на місці учнів були вже вчителі школи.

Автор статті: Булавіна Ю.В., педагог-організатор